вологість:
тиск:
вітер:
Частка житлово-комунального господарства у ВВП України становить 6%, але в галузі споживається 30% енергетичних ресурсів країни. З них 85% спожитих паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) припадає на житловий фонд (населення) та соціальну сферу. 10,0 млрд кВт електроенергії, 14 млрд м3 природного газу, 1,5 млн т. вугілля – енергетичний ресурс, необхідний для функціонування цієї галузі. Витрати на одного мешканця в Україні складають 0,7-1,0 т умовного палива. В Європі цей показник значно менший. До того ж, витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих комунальних послуг більш ніж у 1,5 рази перевищують показники європейських країн.
Левова частка ПЕР споживається в теплокомуненерго (ТКЕ). Галузь містить найбільш енергозатратні об’єкти, де відбувається генерація, транспортування та постачання тепла, а також об’єкти споживання. Тому сьогодні для галузі ТКЕ пріоритетними є реконструкція та модернізація котелень, що дає до 15% економії, реконструкція теплових мереж із потенціалом економії близько 25% та встановлення Індивідуальних теплових пунктів (ІТП) з термо-модернізацією будівель, що дозволить не лише скоротити втрати тепла у споживача, але й додатково економити сумарно до 70%. Аналіз втрат теплової енергії і обсягів природного газу у системах централізованого теплопостачання (за даними досліджень робочої групи Мінрегіону України) свідчить, що найбільші втрати природного газу пов’язані саме з марно витраченою тепловою енергією у споживача – до 30%. Відтак не складно зрозуміти, що впровадивши ці заходи споживання ПЕР в галузі скоротиться майже у 2 рази.
Існуюча наразі ситуація ставить питання економії енергетичних ресурсів в один ряд з ключовими питаннями економічної безпеки держави, а впровадження енергозберігаючих заходів на усіх рівнях господарського механізму визначає першочерговим завданням, від термінів та якості вирішення якого залежить функціонування та навіть виживання всієї країни.
Як розповідає заступник директора з впровадження інноваційних технологій та міжнародних проєктів, Богдан КАРАЧЕВСЬКИЙ, в ланцюжку енергозберігаючих заходів первинною має бути мінімізація втрат енергії в кінцевого споживача: «Аналіз втрат теплоносія свідчить, що на кінцевого споживача припадає близько 30% втрат теплової енергії. Тобто, щоб забезпечити споживачів параметрами, нам потрібно виготовити і доставити теплоносія значно більше, ніж було б потрібно при проведенні енергоощадних заходів – а це більше спалених енергоносіїв та використаної електроенергії. Забезпечення обліку, встановлення ІТП – пріоритет №1, пріоритет №2 – термомодернізація будівель – перетворення житлового фонду в об’єкти, в які подається рівно стільки теплоносія, скільки треба для підтримання комфортних умов проживання, і з яких тепло не втікає, дозволить не лише мешканцям багатоповерхівок споживати і сплачувати менше, але й нам – оператору зовнішніх інженерних мереж – виконати в подальшому капітальний ремонт тепломереж із заміною трубопроводів на нові попередньо-ізольовані на порядок меншим діаметром, ніж вони є зараз (тобто, зробити більше за менші гроші) – це пріоритет №3, а наступним етапом – пріоритет №4 – проводити подальшу модернізацію теплогенеруючого та насосного обладнання, виходячи із зменшених витрат. Тобто, нам належить пройти шлях, рухаючись назустріч одні одним. До речі, частину робіт за співвласників ДКП «Луцьктепло» у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку вже виконало, встановивши Індивідуальні теплові пункти (і продовжуючи цей процес) в найбільших житлових будинках, та продовжуючи встановлення Вузлів комерційного обліку в будинках, де обліку досі немає. Окрім того, вже третій рік йде виконання проєкту по модернізації котелень на підприємстві».
(Детальніше про пріоритети – в наступному матеріалі – ред.)
В свою чергу головний енергоменеджер, Сергій МАРЧУК, дає практичні поради щодо зменшення споживання теплової енергії в будинку в цілому та в квартирі зокрема. «Коли взимку ми на підприємстві проводили термографічну зйомку для будинків, де підприємством було встановлено ІТП, було виявлено, що джерелами найбільших втрат є місця загального користування: вікна в підвалах, на горищах та в під’їздах, а також старі дерев’яні вікна та балконні рами в квартирах. Заміна старих дерев’яних вікон на сучасні металопластикові дозволяє на 5-15% зменшити споживання теплової енергії на обігрів сходових кліток, мінімізує втрати через технічні приміщення, та забезпечує підвищення температури в приміщенні на 1-2 градуси. Покращити енергозберігаючі показники дозволить також реконструкція та заміна вхідних дверних блоків в житлових будинках. Ще одним джерелом суттєвих втрат є внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення. Відновлення теплоізоляції дозволить ефективніше використовувати системи опалення, уникаючи тепловтрат. У свою чергу забезпечити якісну циркуляцію теплоносія, в результаті чого досягається рівномірний розподіл тепла на об’єкті, дозволяє встановлення ІТП. За рахунок автоматизованого регулювання параметрів теплоносія і розподілу теплової енергії в системах опалення та гарячого водопостачання в залежності від температури навколишнього середовища можна забезпечити 2-20% економії теплової енергії за опалювальний сезон для населення».
«Говорячи про заходи, які кожен може виконати у себе в квартирі – продовжує Сергій Марчук, – то слід пам’ятати, що закривати опалювальні прилади декоративними екранами, меблями та іншим речами не варто, оскільки це погіршує їх теплопровідність. На стіну за батареями центрального опалення також можна наклеїти спеціальні екрани, які сприяють тому, що тепло буде гріти кімнату, а не стіну. Вищезазначені заходи, на рівні багатоквартирного будинку чи окремої квартири в ньому, дозволять суттєво скоротити втрати теплової енергії, забезпечити комфортні умови проживання, а також зменшити витрати на оплату комунальних послуг».
Оприлюднення намірів про коригування тарифів для «Інших» споживачів | Як стати більш енергоощадними? - 2 |
Всі права захищені © ДКП «Луцьктепло»