вологість:
тиск:
вітер:
Частка житлово-комунального господарства у ВВП України становить 6%, але в галузі споживається 30% енергетичних ресурсів країни. З них 85% спожитих паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) припадає на житловий фонд (населення) та соціальну сферу. 10,0 млрд кВт електроенергії, 14 млрд м3 природного газу, 1,5 млн т. вугілля – енергетичний ресурс, необхідний для функціонування цієї галузі. Витрати на одного мешканця в Україні складають 0,7-1,0 т умовного палива. В Європі цей показник значно менший. До того ж, витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих комунальних послуг більш ніж у 1,5 рази перевищують показники європейських країн.
Левова частка ПЕР споживається в теплокомуненерго (ТКЕ). Галузь містить найбільш енергозатратні об’єкти, де відбувається генерація, транспортування та постачання тепла, а також об’єкти споживання. Тому сьогодні для галузі ТКЕ пріоритетними є реконструкція та модернізація котелень, що дає до 15% економії, реконструкція теплових мереж із потенціалом економії близько 25% та встановлення Індивідуальних теплових пунктів (ІТП) з термо-модернізацією будівель, що дозволить не лише скоротити втрати тепла у споживача, але й додатково економити сумарно до 70%. Аналіз втрат теплової енергії і обсягів природного газу у системах централізованого теплопостачання (за даними досліджень робочої групи Мінрегіону України) свідчить, що найбільші втрати природного газу пов’язані саме з марно витраченою тепловою енергією у споживача – до 30%. Відтак не складно зрозуміти, що впровадивши ці заходи споживання ПЕР в галузі скоротиться майже у 2 рази.
Існуюча наразі ситуація ставить питання економії енергетичних ресурсів в один ряд з ключовими питаннями економічної безпеки держави, а впровадження енергозберігаючих заходів на усіх рівнях господарського механізму визначає першочерговим завданням, від термінів та якості вирішення якого залежить функціонування та навіть виживання всієї країни.
І якщо модернізація котелень, капітальний ремонт тепломереж із заміною на попередньо-ізольовані труби та встановлення обліку теплової енергії в будинках – це першочергове завдання теплопостачальних організацій – розповідає заступник директора з впровадження інноваційних технологій та міжнародних проєктів, Богдан КАРАЧЕВСЬКИЙ, – то встановлення ІТП, подальше утеплення будівель та заміна розподільчих мереж в них – це завдання №1 власників житлового фонду, а отже кожного співвласника багатоквартирного житлового будинку та їх об’єднань. Тільки спільні зусилля – рух на зустріч одні одним, – принесуть бажаний результат.
«Для початку робіт час вже настав, і це – встановлення засобів комерційного обліку на вводах в будинки – продовжує Богдан Карачевський. Частина об’єднань співвласників самостійно обладнали будинки вузлами комерційного обліку теплової енергії, частину теплових лічильників на вимогу Закону України «Про комерційний облік» нині влаштовує ДКП «Луцьктепло» як оператор зовнішніх інженерних мереж. Це дає споживачам змогу бачити реальне споживання та шукати шляхи економії на оплаті послуг. А для цього:
Пріоритетом №1 є ВСТАНОВЛЕННЯ ІТП в кожній будівлі що споживає тепло. Засоби обліку забезпечують чесний облік наданої послуги в цілому на будинок, а ІТП дозволяє регулювати подачу теплової енергії в будівлю, враховуючи температуру зовнішнього повітря. Це дозволить вже сьогодні економити 15-40% теплової енергії споживачам. При встановленні ІТП слід починати з проєктів, і довіритися в цьому спеціалістам. Кредити та власні кошти мешканців (майже вичерпний перелік фінансових ресурсів) вкладені в ІТП повернуться за один-два сезон та дозволять в подальшому суттєво економити. Ще один фінансовий ресурс – який частина лучан чомусь зустріла насторожено чи й ворожо – гранти під проєкти встановлення ІТП паралельно з кредитними лініями міжнародних фінансових груп. В співпраці з ЄБРР ДКП «Луцьктепло» за допомогою міської влади одержало такий грант та встановило 254 та ще встановить 76 ІТП, що дає змогу лучанам зекономити більше 200 млн грн на їх встановленні. Цей невикористаний фінансовий потенціал дозволяє мешканцям вже почати 2-й етап, а це:
Пріоритет №2: ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬ. Заміна вікон та дверей в зонах спільного користування – підвалах, горищах, під’їздах, утеплення стін, заміна розподільчих мереж та їх вводів, встановлення енергозберігаючого обладнання дасть економію ПЕР ще як мінімум на 50% та зменшить нарахування в платіжках в 2 рази. Окупність таких проєктів не перевищує 1,5-2 роки. Женучись за економією слід пам’ятати про екологічні аспекти в будівництві (які, насправді, є пріоритетом з пріоритетів на сучасному етапі містобудування та благоустрою): використання сертифікованих матеріалів, які і дихають, і підтримують нормативну температуру в квартирах та санітарні норми в підвалах.
Тепловтрати в ланцюжку генерація – транспортування – постачання тепла. Умовний графік.
Перетворення житлового фонду в об’єкти, в які подається рівно стільки теплоносія, скільки треба для підтримання комфортних умов проживання, і з яких тепло не втікає, дозволить не лише мешканцям багатоповерхівок споживати і сплачувати менше, але й нам – оператору зовнішніх інженерних мереж – виконати в подальшому капітальний ремонт тепломереж із заміною трубопроводів на нові попередньо-ізольовані на порядок меншим діаметром, ніж вони є зараз (тобто, зробити більше за менші гроші) – це пріоритет №3: ЗАМІНА МЕРЕЖ НА ПОПЕРЕДНЬО-ІЗОЛЬОВАНІ. І це вже питання до теплопостачальних підприємств та державних органів.
171,140,155,167,170 аварій на теплових мережах на рік в Луцьку. Це статистика за останні 5 років. А це окрім перебоїв у наданні послуг ще й незручності у вигляді ровів та ям в місті – у місцях, де найбільше необхідно рухатись мешканцям. Чи буде краще? Може, нинішня статистика цього не передає, але це рух по експоненті. Три, чотири, вже шість аварійно-відновлювальних бригад потрібно для початку опалювального сезону. З цього один вихід – кредит на повну заміну мереж на попередньо-ізольовані. І тут питання навіть не в економії, хоча вона дасть можливість гасити кредит. Питання в дієздатності цієї системи мереж за 2-3-5 років взагалі що-небуть транспортувати. Без заміни мереж колапс системи неминучий. В найближчі роки в заміну мереж необхідно вкласти щонайменше 500 млн грн, що дасть змогу стабілізувати ситуацію замінивши 40% теплопроводів міста. Нажаль, окупність таких проєктів 10-12 років, гранти під такі роботи не дають, але попередні консультації щодо можливості залучення кредиту від ЄБРР підприємство вже веде. Проте, якщо рухатись послідовно за пріоритетами №1 та №2 – капітальні вкладення в мережі можна суттєво зменшити, зменшивши діаметри магістральних мереж в зв’язку із зменшенням споживання теплової енергії після тепломодернізації будівель, і за ті ж кошти замінити вже не 40, а 50% мереж. Це дасть змогу економити 20% ПЕР і більш раціонально перейти до пріоритету №4: МОДЕРНІЗАЦІЯ КОТЕЛЕНЬ, і проводити подальшу модернізацію теплогенеруючого та насосного обладнання, виходячи із зменшених витрат.
Тобто, нам належить пройти шлях, рухаючись назустріч одні одним, – акцентує увагу Богдан Карачевський. До речі, частину робіт за співвласників ДКП «Луцьктепло» у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку вже виконало, встановивши Індивідуальні теплові пункти (і продовжуючи цей процес) в найбільших житлових будинках, та продовжуючи встановлення теплових лічильників у будинках, де обліку досі немає. Окрім того, вже третій рік йде виконання заходів по модернізації котелень на підприємстві, ліквідовано 9 малоефективних, а споживачів перепідключено до 12 модернізованих котелень. Триває робота з модернізації обладнання на 10 квартальних котельнях. Проєкт модернізації централізованого теплопостачання м. Луцька впевнено прямує до завершення. Роботи продовжуються».
Як стати більш енергоощадними? - 1 | Дві замість п’яти. «Луцьктепло» об’єднує нарахування за послуги |
Всі права захищені © ДКП «Луцьктепло»