вологість:
тиск:
вітер:
Круглий стіл на тему «Як вплине на опалювальний сезон і на фінансову стабільність ринку ймовірне списання боргів суб’єктів газового ринку України?», ініційований Волинським прес-клубом та підтриманий в організації Волинським національним університетом імені Лесі Українки відбувся в конференц залі бібліотеки ВНУ. Мета заходу – почути думки стейкхолдерів з приводу законопроєкту 3800-1, яким пропонується врегулювати боргові зобов’язання учасників ринку природного газу. Участь в круглому столі взяв і директор ДКП «Луцьктепло» Іван СКОРУПСЬКИЙ.
Захід розпочався з вітального слова ректора ВНУ Анатолія ЦЬОСЯ, який привітав учасників круглого столу з тим, що науковці й практики зібралися разом аби обговорити важливу проблематику з різних точок зору, і зауважив на необхідності пошуку спільного вирішення регіональних проблем. При цьому Анатолій Васильович зауважив на перспективі створення на базі університету профільного інституту, який займався би науковим обґрунтуванням вирішення цих проблем.
На актуальності обговорення проєкту закону 3800-1 «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» наголосила модераторка зустрічі – голова правління Волинського пресклубу Ольга КУЛІШ, яка влучно зауважила на парадоксальній ситуації – НАК «Нафтогаз України» фіксує надприбутки, а газова галузь в кризі. При цьому пані Куліш запросила поінформувати учасників про стан справ заступника начальника управління житлово-комунального господарства Волинської ОДА Андрія ПИРОГА, який підтвердив, що найбільшим боржником за газ на Волині є теплопостачальні підприємства, які разом боргують близько 260 млн грн. Левова частка з них належить ДКП «Луцьктепло» – 220 млн грн, включаючи пені та штрафні санкції НАК «Нафтогазу». Природа цього боргу – різниця в тарифах, яка виникла через те, що національний регулятор, не зважаючи на здорожчання вартості енергоносіїв, довгий час не преглядав тарифи. Ускладнювалася проблема через погіршення платіжної дисципліни споживачів. Відтак, значну частину проблем, які нині є в теплопостачальних підприємств Волинської області можна було б вирішити, якби населення розрахувалося за своїми борговими зобов’язаннями. Зауважив Андрій Степанович і на тому, що найкращими платниками комунальних послуг є отримувачі пільг і субсидій, яких є близько 50% споживачів, не прострочують платежі й пенсіонери, а проблеми виникають з тими споживачами, для яких платіжка за комунальні послуги не має істотного навантаження на структуру їх доходів і витрат. При цьому, статистика показує, що за вересень-жовтень населення зазвичай підтягує платежі, готуючись до прийдешнього опалювального періоду. Варто також сказати – продовжував Андрій Пиріг, – що рішення про списання боргів можна розглядати як проміжне, адже, якщо не буде здійснено інших заходів щодо гармонізації ринку, за 2-3 роки ситуація з боргами повториться.
Підтримав колегу з профільної державної структури і директор комерційний АТ «Волиньгаз» Андрій КАРПОМИЗ, зауваживши, що найбільшим його боржником є ДКП «Луцьктепло». При цьому наголошуючи, що він розуміє колегу: «Якби населення розрахувалося з «Луцьктепло», вони б могли розрахуватися з «Волиньгазом», і Луцьк не постав би перед викликом вчасного початку опалювального періоду». Зараз же Андрій Карпомиз не впевнений, що АТ «Волиньгаз» з жовтня 2020 року зможе надавати ДКП «Луцьктепло» послугу з розподілу природного газу, і наголосив на тому, що його підприємство не реалізує природний газ споживачам, а забезпечує його доставку. При цьому у вартість послуги з розподілу входить підтримання газорозподільних мереж в технічному стані згідно вимог, тому їх оплата є такою ж необхідною, як і послуги з постачання природного газу.
В свою чергу Іван СКОРУПСЬКИЙ ширше розповів про природу боргу ДКП «Луцьктепло» перед НАК «Нафтогазом» та іншими контрагентами, а також розповів про поточний стан справ на підприємстві, чия діяльність з приходом осені викликає значний резонанс серед лучан.
На підприємстві існує чотири вектори купівлі газу: для населення, для бюджету, для інших споживачів, для релігійних організацій, – розпочав Іван Анатолійович. З останніми споживачами проблем немає, оплата за послуги здійснюється своєчасно. Так само жодних проблем не виникає з бюджетними установами. Інші споживачі теж справно платять, а от найбільша проблема з населенням.
Треба розуміти, що основна сума заборгованості виникла в період 2012-2017 років, коли тарифи встановлювались, преглядались, оновлювались національним регулятором. Часто це відбувалось не своєчасно, при тому, що статті витрат зростали динамічно. Встановлював регулятор і нормативні значення, зокрема на втрати в теплових мережах. Цей показник встановлювався на рівні 9%, при тому, що згідно нормативних документів гранично допустиме значення є в межах 13%. В Луцьку ж, де теплові мережі в критичному стані, за деякими напрямками втрати сягають 25%. Відтак, для того, щоб зрозуміти, де є найпроблемніші ділянки, де втрати найбільші, ми активно займаємося встановленням лічильників відпуску теплової енергії з котелень, будинкових лічильників – звівши баланс ми зможемо конкретно порахувати втрати. Наприклад, за підсумками попереднього року було пораховано, що рівень тепловтрат зріс до 25%. Це говорить про те, що кожен четвертий кубометр газу не буде ніким оплачений, і це ляже в заборгованість.
Зі 192 млн грн заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» 178 млн грн – заборгованість за договорами з населенням. При цьому є й хороша новина. За останній газовий рік – з жовтня 2019, – ДКП «Луцьктепло» розрахувалося за природний газ на понад 100%. На сьогодні ми не будемо мати проблем в частині отримання номінацій. В перших числах вересня 2020 ми маємо переплату за газ в розмірі 13 млн грн. Тобто, ми гасимо заборгованості минулих періодів. Крім того, в грудні 2019 виконавча служба списала з рахунків підприємства 9 млн грн, і це також пішло в рахунок погашення боргів перед НАК «Нафтогаз України».
Говорячи про платіжну дисципліну населення – рівень розрахунків за послуги нині складає 95%, заборгованість населення 92 млн грн. Для порівняння, попередній опалювальний період ми розпочинали з боргом населення у 72 млн грн. Рівень розрахунків населення взимку складав 85-90%, і ці значення нас задовольняли, бо ми розуміємо, що в міжсезоння населення зазвичай розрахунки підтягує до вже згаданих 95% чи й 100%. На сьогодні ж ми бачимо, що наврядчи розрахунки підтягнуться, і борг скоротиться до значень попереднього року. Однозначно, пандемія коронавірусу зіграла свою роль. Однак, позитивні тенденції є. Як зазначив Андрій Степанович, у вересні-жовтні населення зазвичай гасить рештки заборгованості. Втім, вже у серпні ми зафіксували сплату понад 6,5 млн грн боргів попередніх періодів.
Спільно з асоціацією тепловиків України ми відстежуємо всі ініціативи, спрямовані на вирішення проблем галузі, і однозначно підтримуємо законопроєкт 3800-1, оскільки розуміємо, що без обнулення цих боргів і штрафних санкцій надалі може виникнути загрозлива ситуація. Днями на вебсайті Житомиртеплокомуненерго з’явилася інформація про арешт рахунків. Подібна інформація стосується Миколаївських колег. На жаль, виконавча служба дуже добре знає, коли саме займатися блокуванням рахунків, і робить це перед початком опалювального періоду і в перші місяці, коли на розподільчі рахунки надходять значні кошти. Цю проблему необхідно вирішувати. Зокрема, положеннями проєкту закону, який ми обговорюємо, пропонується й призупинка виконання попередніх судових рішень, що нами, безсумнівно, підтримується.
Кількома словами хочу торкнутися розподілу газу. Насправді, тепла зима вплинула на всіх. Шахтарі не реалізували видобутих об’ємів вугілля, енергетики не реалізували планові об’єми електроенергії, відпуск газу у газовиків теж скоротився, і тепловики не відпустили теплової енергії в запланованих об’ємах. За рахунок цього і здешевлення вартості природного газу ДКП «Луцьктепло» недоотримало 175 млн грн планових доходів, які дозволили б нам стійко перенести всі виклики, з якими нині стикнулися.
Більше того, теплова галузь опинилася в ситуації, коли весь енергоринок пішов уперед, а наші нормативні акти залишаються застарілими. Нині на ринку електроенергетики необхідно здійснювати передоплату, на ринку розподілу природного газу потрібно здійснювати передоплату, а наш споживач сплачує послугу впродовж наступного місяця після її споживання. Відтак, виникає розрив між платежами, який змушує бути «в розтяжці». Тому, звісно ж, ми визнаємо необхідність оплачувати послуги АТ «Волиньгаз», але робити це вчасно і в повному обсязі взимку ми не могли через недоотримання доходів, а робити це влітку ще складніше, бо (а) надходження коштів у нас сезонне, (б) плата за розподіл природного газу рівномірна. Тому сплатити 6,4 млн грн, отримавши 3,5 млн грн надходжень, яких заледве вистачає на сплату податків, не видається можливим. Щоб вийти із ситуації, і не допустити колапсу підприємства змушені були звертатися до нашого засновника – Луцької міської ради – за допомогою.
Свої думки з приводу почутого і обговорюваного проєкту закону висловили й науковці Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Зокрема, Антон ДЕМЧУК, декан юридичного факультету, доцент, висловив справедливу позицію про те, що держава має реалізувати свою соціальну функцію, створивши передумови для покращення матеріального стану населення: «Якщо люди будуть більше заробляти – проблем з оплатою комунальних послуг не буде». В свою чергу Олена ПАВЛОВА, завідувачка кафедри економіки та природокористування, професорка, акцентувала увагу на необхідності формування як відповідального надавача послуг, так і відповідального споживача: «Треба рухатися в напрямку покращення якості комунальних послуг, і одночасної роботи зі споживачами в частині виховання платіжної дисципліни». Ніби підсумовуючи, Алла СУР’ЯК, доцентка кафедри економіки та природокористування, зазначила, що в цій розмові побачила обнадійливі паростки формування ринкових відносин: «Те, про що сьогодні говорили всі наші практики і науковці, свідчить про виникнення нових взаємовідносин між всіма зацікавленими сторонами на ринку, який нині переформатовується, і мене – не лише як науковця, але й споживача, – це неабияк тішить».
Зрештою, всі учасники круглого столу зійшлись на думці, що даний законопроєкт є важливим для вирішення проблем, що накопичилися за попередні роки, але й відзначили необхідність здійснення наступних кроків для врегулювання інтересів усіх учасників ринку, щоб ситуація з накопиченням боргів не повторилася. Головним чином – інтересів кінцевих споживачів, яким держава має гарантувати можливість гідного заробітку та соціального захисту, та відсутності спекуляцій на питанні зменшення розміру тарифів, адже тарифи на послуги як з постачання та розподілу природного газу, водопостачання та водовідведення, так і постачання теплової енергії й гарячої води мають бути не завищеними чи заниженими, а економічно-обґрунтованими.
Довідково. Законопроєктом 3800-1 передбачено механізм зі списання заборгованості (включаючи штрафи і пені) по всьому ланцюжку житлово-комунальних послу. Це дозволить провести фінансове оздоровлення та забезпечити економічну стабільність як всіх підприємств галузі, так і ТОВ «Оператор ГТС України» та НАК «Нафтогаз України». Автори вважають, що прийняття проєкту закону сприятиме гармонізації розрахунків на ринку природного газу, ліквідацію соціальної напруги, викликаної визнанням нечинними актів Уряду та тарифною політикою НКРЕКП.
ДКП «Луцьктепло»
Про 5 пар договорів згідно обраної моделі договірних відносин | Повідомлення про намір встановлення вузлів комерційного обліку у двох будинках |
Всі права захищені © ДКП «Луцьктепло»