Професійність – як ковток свіжого повітря

26.12.2019

У Вівторок, 24 грудня на підприємстві не йшлося про підготовку до Різдва: директор, Іван СКОРУПСЬКИЙ у відрядженні в Києві, заступник директора Богдан КАРАЧЕВСЬКИЙ приймає з офіційним візитом Ігоря КНЯЗЕВА, провідного банкіра Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні, підприємство працює над виконанням функціональних обов’язків. Власне, результатам візиту пана КНЯЗЕВА і присвячена дана публікація.

Про візит Ігоря КНЯЗЕВА стало відомо сливе за тиждень до його здійснення. Керівник Проєкту модернізації централізованого теплопостачання м. Луцька від Європейського банку реконструкції та розвитку – кредитора даного Проєкту та розпорядника коштів Фонду східного партнерства з енергоефективності та екології (E5P), Фонду чистих технологій (CTF) та Шведського агентство з міжнародного розвитку Уряду Швеції (SIDA), останнє з яких фондує роботу консультантів Проєкту з корпоративного розвитку EGIS International, Французька республіка та технічного консультанта RAMBOLL A/S, королівство Данія, – висловив бажання відвідати підприємство для обговорення результатів виконаної за рік роботи, для коригування планів продовження та логічного завершення робіт за Проєктом, для узгодження позицій з Луцькою міського радою – гарантом виконання Проєкту, і, звісно, щоб на власні очі побачити завершені будівництвом об’єкти, що працюють.

Зустрівшись з Групою реалізації Проєкту в складі Богдана КАРАЧЕВСЬКОГО, Олега ФІЛОНЮКА, Юлії МІЩУК, Людмили КУЛІШ та Антона БЕЗНОСИКОВА, пан КНЯЗЕВ озвучив питання, які хотів би обговорити, зокрема: стан реалізації Проєкту та виклики, пов’язані з його завершенням; хід виконання Контракту №1 «Нові теплові пункти (Індивідуальні теплові пункти в житлових будинках)»; терміни оголошення наступних Тендерів; вирішення загально-економічних питань. «Ми розуміємо, що ситуація в секторі не з найлегших, – почав Ігор Владиславович. – Розуміємо також, що цьогорічні відхилення від виконання плану реалізації Проєкту викликані обставинами, на які ви в Групі реалізації Проєкту вплинути не могли, і завіряю вас у своїй підтримці. Я вболіваю за те, щоб вам в «Луцьктепло» вдалося довести справу до логічного завершення, однак такі аргументи не є переконливими для кредитного комітету в Лондоні, який і буде приймати рішення щодо продовження терміну вибірки кредитних коштів. Однак, аргументом може стати оголошення наступних тендерів та вихід на укладення контрактів. В розрізі Проєкту залишилося провести ще чотири тендери: Тендер №3а «Заміна Пальників», Тендер №3b «Великі Насоси», Тендер №3c «Модернізація центральних теплових пунктів» та Тендер №7 «Система диспетчеризації SCADA». Як мені відомо, щонайменше три з них майже готові до оголошення?»

Ігор КНЯЗЕВ, провідний банкір ЄБРР в Україні

Олег ФІНОЛЮК, Юлія МІЩУК, Богдан КАРАЧЕВСЬКИЙ - члени Групи реалізації Проєкту

«Ситуація з «Пальниками» Вам відома – прийшов зі своєю пропозицією лише один учасник, і було прийняте колективне рішення йти на ретендер – Відповів Богдан КАРАЧЕВСЬКИЙ. – Ми погоджуємося на запропоновану Банком ідею зменшити обсяг робіт та спростити вимоги, а також провести повторний, але одно-стадійний тендер. Маємо надію, що це сприятиме зацікавленості в потенційних учасників, і ми успішно вийдемо на укладення Контракту, вклавшись у фінансування для даного Компоненту. З «Насосами» ми теж майже готові. Технічні консультанти RAMBOLL A/S вносять останні правки в документацію, і ми будемо готові до їх оприлюднення згідно процедури. Також до логічного завершення підходить написання Технічної документації для SCADA, але ми б не хотіли оголошувати цей тендер до «ЦТП», оскільки на SCADA все зав’язується, а концепція для «ЦТП» на 100% не готова. Тому два Тендери ми будемо готові оголосити найближчим часом, і докладемо зусиль для щонайшвидшого завершення роботи над іншими двома комплектами тендерної документації».

«Якщо до 15 січня 2020 року документація для Тендерів №3а і №3b буде в банку, в лютому від вас надійде документація для 3с та 7 – я матиму аргументи для прийняття кредитним комітетом рішення на вашу користь. До речі, з 1 січня в ЄБРР з’явиться новий портал для публікації тендерів. Ще не знаю деталей, але він буде зручнішим для користувачів і однозначно більш прозорим», підсумував пан КНЯЗЕВ та перейшов до наступного питання порядку денного: «На якому етапі Контракт на ІТП?»

«Працюємо. Чи не кожен тиждень до нас приїжджають представники Підрядника, і нам вдається будувати модель комунікації та роботи. Звичайно, ми не повністю задоволені темпами Підрядника, і постійно просимо їх пришвидшитись, але вони завіряють, що у них все під контролем, вони працюють над Проєктами для ІТП, а також на їх заводі виготовляється перша партія зі 150 ІТП для Луцька. Затримка, як вони кажуть, головним чином викликана складністю пошуку субпідрядника для виконання будівельних та монтажних робіт. Однак, їм вдалося знайти компанію, яка погодилася виконати частину робіт, і вже в процесі виконання стане зрозуміло чи працюватимуть вони разом далі, чи звертатимуться до інших компаній. Маємо причини для занепокоєння, але присутній і оптимізм».

В розрізі обговорення ІТП йшлося і про підтримку від ЄБРР, на яку може розраховувати ДКП «Луцьктепло» в разі необхідності, як от сприяння в підписанні оновленого плану закупівель  і реєстрації ґранту, за який і фінансується встановлення ІТП в 254 багатоквартирних житлових будинках м. Луцька. Торкнулися також питання змін до законодавства в розрізі спрощення процедур оформлення документації, проходження експертизи та роботи з інспекціями, які ЄБРР міг би ініціювати, якби вичерпно розумів проблему: «Відомі нам в Банку колізії ми намагаємося вирішувати, звертаючись до органів, які мають право законодавчої ініціативи. А от на невідомі нам проблеми ми вплинути не можемо, тому сподіваємося на ініціативу знизу».

«Говорячи про відому нам проблему збитків Підприємства. Пані Юліє, чи не вважаєте ви за доцільне збільшити тариф, включивши в нього кредитні зобов’язання? Розуміємо, що питання складне, але перше – не йдеться про збільшення тарифу на 30-40%, а на 5-7%, друге – потрібно впливати на психологію споживачів, і стимулювати до раціонального споживання, а не маніпулювати тарифами. Зрештою, про це і йдеться в контексті встановлення ІТП». На що Юлія МІЩУК відповіла, що «Тариф на послуги ДКП «Луцьктепло» хороший. Окрім того, міські органи самоврядування нині не мають повноважень щодо перегляду тарифів, тому піднімати це питання не на часі. А збитки дійсно є, і навряд чи Підприємство зможе їх покрити за підсумками року через високі температурні показники, а відтак, не покриття постійних витрат пояснюється недовипуском теплової енергії».

По тому, закривши частину питань та залишивши відкритими іншу, Ігор КНЯЗЕВ «перевіреним аудиторським методом» визначив об’єкти з переліку модернізованих в рамках Проєкту, які хотів би відвідати перед візитом в Луцьку міську раду. Ними стали котельня на вул. Лесі Українки, 20-б, вул. Ковельська, 68-б, вул. Володимирська, 1-в, вул. Маковського, 2-к та котельня на твердому паливі – деревній трісці – на вул. Боженка, 32-б.

Перший заступник Луцького міського голови Григорій НЕДОПАД був готовий зустрітися з паном КНЯЗЕВИМ у обумовлений час. Присутнім на зустрічі був і заступник директора департаменту економічної політики, начальник відділу інвестиційної політики, член оціночного комітету Сергій ОМЕЛЬЧУК. Пан НЕДОПАД подякував панові КНЯЗЕВУ за приїзд до Луцька, і перепросив, що змусив шанованого гостя чекати: «Кінець року, розумієте, дуже багато роботи, але будемо жити, працювати, і з ЄБРР, маємо надію, також». «Власне, це і є предметом мого візиту. Ми з колегами з «Луцьктепло», з паном Богданом мали ґрунтовну розмову стосовно перспектив продовження Проєкту, ми узгодили певні позиції, і сподіваємося на підтримку в цьому Міста», підхопив розмову Ігор Владиславович. В свою чергу Григорій НЕДОПАД запевнив, що Місто однозначно зацікавлене в продовженні Проєкту. Стисло ознайомивши першого заступника міського голови з узгодженим із Замовником (ДКП «Луцьктепло») перспективним планом продовження виконання Проєкту модернізації централізованого теплопостачання м. Луцька та викликами, що постали перед Містом та Підприємством, і знову отримавши запевнення щодо підтримки Проєкту Містом, пан КНЯЗЕВ висловив сподівання на те, що Місто організує в рамках, до прикладу, річниці роботи твердопаливної котельні на вул. Боженка, 32-б, захід для висловлення вдячності донорам: «Така подія однозначно сприятиме поглибленню співпраці». Пан НЕДОПАД загорівся даною ідеєю та запевнив, що міська рада радо сприятиме належному проведенню такого заходу.

Ігор КНЯЗЕВ, Григорій НЕДОПАД, Богдан КАРАЧЕВСЬКИЙ, Сергій ОМЕЛЬЧУК під час зустрічі в Луцькій міській раді

Вже вийшовши в передпокій та обмінявшись прощальними люб’язностями з Григорієм НЕДОПАДОМ, Ігор КНЯЗЕВ запросив Сергія ОМЕЛЬЧУКА долучитися до них із Замовником у відвідуванні модернізованих котелень. Пан ОМЕЛЬЧУК радо прийняв запрошення, і разом ми рушили на котельню неподалік – вул. Лесі Українки, 20-б, реконструйовану минулоріч, і яку Підприємство з того часу успішно експлуатує в автономному режимі. Оскільки котельню передано на управління аварійно-диспетчерської служби підприємства, то відчинив її для відвідувачів, і розповів про ефективність використання ресурсів та економію на енергоносіях начальник служби Микола ЖУРАВЕЛЬ.

Довго не затримуючись не об’єктах, але зауважуючи цікаві технологічні рішення, які реалізував на здавалось би однотипних котельнях Підрядник Контракту №2b «Реконструкція Котелень» французька компанія «ЕНЕРТЕКС», ми ознайомилися з усіма чотирма модернізованими об’єктами. Десь, як от в котельні на вул. Лесі Українки, 20-б, виконано роботи з цілковитої заміни всього теплогенеруючого та допоміжного обладнання, не залишаючи й натяків на старе обладнання (хоча ні, в окремому приміщенні цієї котельні є резервний котел, хоча необхідність його подальшого використання доволі сумнівна), десь здійснена заміна частини обладнання, як от на вул. Володимирській, 1-в, де встановлено один котел, два старих залишено в резерві, і два демонтовано, десь оптимізовано технологічну схему з переходом на оптимальний режим, виходячи з фактичного споживання (в якому, зрештою, і полягає суть модернізації – оптимізація споживання), про що розповів Богдан КАРАЧЕВСЬКИЙ: «Котельня на вул. Ковельській, 68-а раніше була квартальною. Але з плином часу від послуг відмовилася фабрика, ще одне підприємство, і залишилися кілька житлових будинків. Тож ми і прийняли рішення викинути частину обладнання і поставити нове, виходячи з фактичного теплового навантаження. Що важливо, одним з попередніх Компонентів – 2а «Монтаж попередньо-ізольованих трубопроводів (повторне підключення споживачів)», – ми замінили частину мереж цієї котельні, тому очікуємо на ній значної економії». Схожої концепції притримувались і щодо котельні на вул. Маковського, 2-к. На жаль, не зазнимкували цю котельню, і зокрема, її кожухотрубні теплообмінники з чотирма насосами, до їх демонтажу, але запевняємо вас, що пройти в тій частині котельні було майже неможливо. Тепер же, з використанням пластинчастих теплообмінників та сучасних насосів, розрахованих на оптимальну і навіть з невеликим запасом потужність, тут за необхідності може поміститися ще один котел. До слова про котли. На цій котельні, що обслуговує два дошкільні навчальні заклади, два старих залишено в резерві, один демонтовано, а один новий встановлено. Замінено також насоси та станцію хімводопідготовки.

На котельні вул. Лесі Українки, 20-б

На котельні вул. Ковельській, 68-а

Щит управління - "голова" котельні

На котельні вул. Маковського, 2-к. Пластинчасті теплообмінники та насоси

На жодній з котелень (окрім Лесі Українки, 20-б, яка працює без операторів), пан КНЯЗЕВ не оминав можливості поспілкуватися з операторами, запитуючи, як працюється на новому обладнанні, а наприкінці вітаючи з прийдешніми святами. У відповідь усі операторки незмінно зазначали, що «Працювати, звісно, стало легше, бо зараз все автоматично, а раніше всі проблеми усували вручну», і навзаєм вітали з прийдешніми святами.

Він був на котельні Боженка, 32-б ще до реконструкції: коли дах був дірявим, наявні залишки обладнання нагадували недорізані на металобрухт заводи, а поблизу димової труби страшно було  й похапцем пробігати, бо взимку з неї могли впасти величезні бурульки. Тоді ще йшли дискусії, якої потужності має бути котельня, і які потреби вона має покривати. Ігор Владиславович згадав це на під’їзді до котельні: «Оригінально ця твердопаливна котельня мала проєктуватися на 5 МВт. Потім з’явилася ідея зменшити потужність аби не виходити за рамки ґрантового фінансування. Нині я задоволений, що зрештою ми повернулися до початкової ідеї, і хай вона обійшлася дорожче, я сподіваюсь, ви задоволені».  «Однозначно, задоволені – Підтримав Богдан Іванович, – Те, що цією котельнею ми перекриваємо потребу цілого мікрорайону в гарячій воді, не спалюючи газу, і отримуючи істотну економію – неабияка підтримка для підприємства».

Тепер же все тут змінилося, і відчувається це щойно авто повертає на новозбудовану під’їзну дорогу, не говорячи вже про проникнення всередину котельні.

Полум'я твердопаливної котельні. Температура всередині - більше 700 С

В його очах читалася гордість. Ігор Владиславович вже обдивився технологічні вузли, став при вході, охоплюючи поглядом всю котельню, і мабуть, дивуючись цьому досягненню. Дійсно, така котельня унікальна для України (як з точки зору технологічних рішень, потужності, так і з точки зору ціни), і коли ти професійно працюєш на благо країни, направду працюєш, направду професійно, направду на благо, і докладаєш колосальних зусиль для модернізації комунального сектору, то бачити такі результати – це не абищо.

Ми вже вийшли на вулицю, але розмови між Ігорем КНЯЗЕВИМ, Богданом КАРАЧЕВСЬКИМ, Олегом ФІЛОНЮКОМ та Сергієм ОМЕЛЬЧУКОМ, які уважно слухав ваш покірний слуга, не вщухали. Та в якийсь момент в контейнерах для золовидалення загуркотіло – це спалена в котлі тріска завершила шлях з вивільнення своєї енергії для підігріву води для населення мікрорайону ЛПЗ, і завершила технологічний процес. Це був знак, що час вже завершувати візит і рушати… ні, не святкувати, а до намічених в першій половині дня справ.

Група реалізації Проєкту
та Антон БЕЗНОСИКОВ

Не перестаємо дивуватись температурним показникам

Про перерахунок за послуги ДКП «Луцьктепло» в Грудні 2019 року