вологість:
тиск:
вітер:
Ознака успішної людини – пунктуальність. В ній приховано не лише повагу до тих, з ким маєш зустріч, але й до самих себе. Вже о 10:54 17 травня в актовій залі почали збиратися керівники підрозділів ДКП «Луцьктепло», а до 11:00, часу на який призначено початок дня депутата на підприємстві, були присутні ті кілька депутатів Луцької міської ради, які виявили бажання дізнатися «Як же йдуть справи на підприємстві та в його колективу?»
Попри песимістичні очікування керівництва «Луцьктепло» та попередні домовленості, присутніми в актовій залі були восьмеро депутатів, а пізніше до них доєднався ще один. Це був той випадок, коли якість однозначно важливіша, ніж кількість, бо присутніми були троє представників фракції ПП «Громадський рух «Народний контроль» Данильчук Павло Петрович, Лазука Олександр Іванович, Мовяк Анна Володимирівна, по двоє представників фракції ПП «Об'єднання «Самопоміч» Вусенко Юлія Василівна, Шляхтич Тарас Васильович та фракції ПП «Українське об'єднання патріотів-УКРОП» Дацюк Юлія Миколаївна та Дендіберін Микола Євгенійович, представник від фракції ВО «Свобода» Ящук Віктор Петрович та від фракції ВО «Батьківщина» Козюра Андрій Григорович, а також заступник начальника відділу секретаріату Луцької міської ради Шеремета Олександр Васильович. Представництво більш ніж поважне – депутати, які цікавляться станом справ на підприємстві й поза офіційними подіями, вболіваючи за його долю. Це відчувалося в робочій обстановці, яка панувала в залі – депутати бажали максимально швидко і конкретно «випитати» в керівництва інформацію, яка їх цікавила.
Розпочала директор ДКП «Луцьктепло» Малютіна Валентина Аркадіївна. Розповівши в загальному про стан підприємства на сьогодні: «Обслуговуємо 53 котельні та мережі протяжністю 131 км», про проходження опалювального сезону: «Впродовж опалювального сезону треба було ліквідували близько 140 витоків на тепломережах через їх аварійний стан. З усіма впоралися», про виклики, з якими стикнулися на підприємстві у зв’язку з вступом в силу нових тарифів: «Ми були одними з перших в Україні, хто пройшов процедуру оновлення тарифів, тому на нас і посипалося стільки критики, однак ми встояли», про заборгованість за спожиті послуги: «Близько 120 мільйонів гривень боргує населення за підсумками опалювального сезону, - відповів заступник директора з комерційних питань Мельник Віктор Федорович на уточнююче запитання директора» та про перспективи розвитку: «Минулого року реконструювали 3 котельні, цього року ще 9. Дякуючи кредитній угоді з ЄБРР, гарантом якої є Луцька міська рада», Валентина Аркадіївна передала слово начальниці планово-економічного відділу Міщук Юлії Володимирівні. Однак, депутати і так розуміли структуру тарифів. Знали й, що вони обґрунтовані, й немає там нічого зайвого. Швидше, дечого навіть не вистачає, бо статті, які дозволяли б підприємству якісно розвиватися, в розрізі тарифу на теплову енергію складають невелику частку, як от прибуток ≈0,5%. (Мабуть, читали наші роз’яснення, які ми з Юлією Міщук невтомно для вас готували – А.Б.)
Роз'яснення для споживачів послуг ДКП «Луцьктепло»
«Що там з тарифами?» або відповіді на найбільш поширені запитання
Розміри тарифів та причини їх відмінностей
Тому перейшли до справ більш важливих. «Загальна протяжність теплових мереж в місті 131 км. Скільки з них в такому стані, що потребують негайної заміни?», поцікавилася Юлія Вусенко. Відповідь не забарилася. «Є близько 20 км мереж, через які підприємство найбільше страждає впродовж опалювального сезону. Вони в першу чергу потребують заміни», відповіла Валентина Малютіна. «Скільки на це потрібно коштів?», поставила наступне запитання пані Вусенко. За уточненням директор звернулася до начальника відділу технічного розвитку та інвестиційної діяльності Олега Філонюка, в компетенцію відділу якого входить розробка інвестиційної програми: «За попередніми підрахунками це 110 млн. грн. На всі ці мережі проектно-конструкторським відділом розроблені проекти, і ми готові їх виконувати. Питання у фінансуванні». В цьому місці в розмову «вклинився» Тарас Шляхтич, який запропонував розробити так звану програму підтримки підприємства та з міського бюджету виділити ці кошти, скажімо, впродовж трьох років. Ця репліка викликала жваву дискусію, в яку включилися і Павло Данильчук, і Юлія Дацюк, і Анна Мовяк. Брали в ній участь і представники «Луцьктепло», а йшлося про процедуру розробки такої Програми, її назву, процедуру погодження та виконання. «Нам потрібно розробити і погодити таку Програму, щоб її не змогли відмінити депутати наступної каденції. Вони мають точно розуміти, що вона повинна виконуватися незважаючи ні на що, а гроші в бюджеті повинні бути зарезервовані», зазначила Юлія Вусенко. «Скільки часу вам треба, щоб подати таку Програму на сесію?», запитав Павло Данильчук, а Олег Філонюк не забарився з відповіддю: «Така Програма в принципі готова. Її треба тільки трохи оновити, і можете голосувати». «Встигнете за наступний тиждень, щоб винести на чергову сесію?», поставив чергове питання Павло Данильчук. «Впораємося за кілька днів», спокійно відповів Олег Філонюк. «Оце розмова! – підсумував пан Данильчук, і продовжив, – То що, йдемо далі?».
Перш ніж, вирушити в двір підприємства, де дирекція хотіла показати котли, які будуть встановлюватися на 9 котельнях в цей міжопалювальний сезон та нові труби, необхідні для виконання профілактичних ремонтних робіт в цей же період, слово взяла голова профспілки Слюсар Неоніла Володимирівна. Звернулася вона до депутатів з проханням про підтримку підприємства в питанні збалансування фонду оплати праці: «Багато наших працівників жаліються не так на величину заробітної плати, як на регулярність її виплати. Ви знаєте, що підприємству важко проходити міжсезоння, а під його закінчення накопичується заборгованысть в оплаті праці, яка боляче б’є по колективу. Особливо по молоді, яка часто не витримує, і звільняється. Треба їх підтримати. Просимо вас знайти механізми, які допоможуть вирішити питання затримки у виплаті зарплати. Окрім того нагадую, що піднімати зарплати ми також мусимо. Ви знаєте, що вже пів року відтягується підняття заробітної плати згідно галузевої угоди, але більше тягнути немає куди».
До слова про підтримку молоді, Валентина Аркадіївна звернула увагу пана Данильчука на ще одну присутню в залі молоду людину: «Павло Петрович, ви запитували мене про того, хто пише такі «класні пости» на офіційній сторінці «Луцьктепло» у Фейсбуці. Знайомтесь, Антон Безносиков, наш прес-секретар». Лагідні посмішки як Павла Данильчука, так і інших депутатів свідчили чи то про схвалення стилю подачі інформації, чи то про те, що це і так було їм відомо, чи ще про щось. Як би там не було – було приємно. Як приємно і те, що директор, розуміючи, що за молоддю майбутнє підприємства, всіляко відстоює її [молоді] інтереси та просуває на керівні посади (якщо вони цього достойні, очевидно).
На тому, як уже зазначалося вище, рушили в двір, дорогою зупинившись в кімнаті для нарад, де вже другий місяць комісія міськради перевіряє діяльність підприємства, поцікавилися їх справами, результатами перевірки і побажали швидше її завершити.
Розмови в дворі підприємства були жвавими: працівники підприємства змішалися з депутатами, і в невеликих групах обговорювали питання, які їх цікавили. Кожен намагався донести правдиву інформацію, вислухати, запитати та знайти відповідь. Увагу ж журналістів привернув головний інженер Біньковський Володимир Григорович, який розповідав про роботу підприємства у міжопалювальний період. Не чекаючи головного інженера та пресу, його заступник, Скорупський Іван Анатолійович повів поважних гостей в аварійно-диспетчерську службу. Там, за сприяння начальника служби, Миколи Журавля та оператора центрального диспетчерського пункту, Івану Скорупському вдалося розповісти, яким чином збирається інформація про аварійні ситуації, і як в службі її опрацьовують. Показав, що тут, на моніторі, уже видно параметри роботи кількох котелень, а в перспективі, після впровадження системи диспетчеризації та моніторингу SCADA, таку інформацію можна буде отримувати й з інших об’єктів ДКП «Луцьктепло».
Звертаємо увагу, що саме аварійно-диспетчерська служба вповні володіє інформацією про стан надання послуг ДКП «Луцьктепло» та причинами їх відсутності, і тут радо готові надати вам довідку цілодобово. Контактні телефони доступні за посиланням.
Показали депутатам і ще один важливий вузол підприємства – центр обслуговування споживачів. Зараз він невеликий та складається з двох суміщених кабінетів. Однак незабаром його буде розширено, бо ремонтні роботи в сусідніх кабінетах вже майже завершено, а меблі за малим зібрано. Як воно буде? Незабаром зможете самі пересвідчитися, а поки в якості спойлера показуємо частину коридора, яким група виходить у двір, щоб їхати на підвальну котельню на вул. Шевченка, 40.
Принагідно нагадуємо, що в центр обслуговування споживачів можна звертатися з будь-яких питань, пов’язаних з наданням послуг ДКП «Луцьктепло» за адресою вул. Гулака-Артемовського, 20 (вхід з вулиці) або за міським телефоном 77-32-00 в Пн-Чт з 08:30 до 16:00 (без обіду), в Пт з 08:30 до 15:00.
Особливістю підвальних котелень є те, що перебувають вони в прикрому технічному стані, а модернізацію здійснити неможливо, бо їх експлуатацію законом заборонено. Однак заборонено і відключати споживачів, не переключивши їх на інше джерело теплової енергії. «Який ви бачите вихід?», одне питання, яке поставили одразу кілька депутатів майже синхронно, тому й приписати його комусь конкретному не вдасться. Відповіді надходили також з кількох джерел, що свідчило про розуміння проблеми працівниками компанії-експлуататора. Спробуємо синтезувати: «Окрім цієї підвальної котельні, є ще одна, поруч, на вул. Шевченка, 66. Є ідея їх об’єднати, і побудувати одну блочну котельню. Проблема в тому, що в цьому районі дуже щільна забудова, і поставити її нікуди. Ми зверталися до організації, яка володіє цією ділянкою, однак вони відмовилися. Прагнемо підтримки міськради у вирішенні питання землі». Вихід запропонував Тарас Шляхтич, поділившись своїм баченням: «Можемо скористатися процедурою відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності». Ця пропозиція зустріла багато схвальних відгуків, з яких найбільше вирізнялися репліки Козюри Андрія. Дійшли в розмові до того, що від «Луцьктепло» просять підготувати обґрунтування та необхідні документи, а депутатський корпус зробить все необхідне, щоб реалізувати план заходів з ліквідації збиткових підвальних котелень та будівництва нової блочної.
Яким же може бути майбутнє котелень ДКП «Луцьктепло»? Депутати мали можливість побачити це з іншого боку тієї ж вулиці, на котельні, реконструкцію якої здійснили минулого року в рамках Контракту №2Б «Реконструкція Котелень». Без зайвих слів та полишаючи збоку здивовані вигуки додаємо кілька фото.
Павло Данильчук наполягав на «розсекреченні інформації» про вартість реконструкції такої котельні. Почувши, що котельня, обладнана новітнім європейським обладнанням обійшлася в 5 млн. грн він не тільки наполягав, щоб ми активніше вихвалялися результатами своєї беззаперечно успішної роботи, здійсненої на підприємстві за останні 3 роки, мовляв: «Люди часто чують, що на «Луцьктепло» вчергове виділяється «допомога». Це ж і є наочний результат цієї діяльності. Показуйте це», а й запропонував доповнити «Стратегічну програму розвитку (чи то підтримки)» реконструкцією кількох котелень.
З вул. Шевченка, 3-а група вирушила на вул. Боженка, 32, де вже чекає добудована та випробувана нова твердопаливна котельня, яка забезпечуватиме потребу в гарячій воді жителів мікрорайону ЛПЗ. «Який директор, таке й господарство», схвально вигукнув пан Микола Дендіберін, коли група в’їхала на територію котельні. Під’їжджаючи до котельні, оку відкривався вражаючий вид на влаштовані автомобільні ваги, склад твердого палива, подрібнювач деревини і склад тріски. Привертала увагу й нова димова труба, що так і виблискувала на сонці, яке в той від ранку похмурий день таки розігнало хмари. Найприємнішим в цій картині було споглядання на фасаді великого логотипу ДКП «Луцьктепло». В такі моменти гордість від приналежності до виконання «Проекту модернізації централізованого теплопостачання м. Луцька», частиною якого є Контракт №6 «Котел на Альтернативному паливі на Котельні по вул. Боженка, 32; Постачання та Монтаж Котлової установки та Обладнання» просто розриває.
Та ще більш вражаючим є обладнання, яким котельня «нафарширована» всередині. Начальник котельні, Олександр Хижун, вже чекав, щоб розповісти про цикл виробництва теплової енергії з деревної тріски на котельні, а депутати озброїлися телефонами, щоб фотографувати цей об’єкт і самим фотографуватися на його фоні. Воно й не дивно, бо кожен з вузлів цієї котельні цілком годиться на роль фотозони, аналогів якої точно немає ні в Луцьку, ні у Волинській області, і мало де є в Україні. Тут і котел, в топці якого можна влаштовувати пікніки (за умови, що він котельня не працює, але ми будемо старатися, щоб такого ніколи не було), фільтри, після яких повітря виходить чистішим, ніж до входу в котел, потужне насосне обладнання, теплообмінник, станція хімводопідготовки та інші вузли, робота яких здійснюється в автоматичному режимі.
В дещо гіршому стані перебуває автомобільне господарство підприємства, розташоване з іншого боку міста, на вул. Карбишева, 2, яке стало останнім пунктом в програмі дня депутата на ДКП «Луцьктепло», де і підводилися підсумки сьогоднішнього візиту. Та спершу начальник автотранспортної служби Прохорчук Петро Васильович розповів про стан справ на підвідомчому йому господарстві. «Окрім того, що майже всі транспортні засоби експлуатуються так довго, що навіть найдосвідченіші наші працівники не пам’ятають скільки їм років, маємо й проблему з арештом деяких транспортних засобів. Відтак ми їх навіть списати не можемо, а хотілося б. Як хотілося б придбати й кілька нових авто для потреб аварійно-диспетчерської служби, яка нині реорганізується в бік підсилення. Проблема в тім, що ми вже тричі проводили і відміняли тендер, бо Луцька міська рада не виділяє кошти, які повинна була виділити. Сподіваюсь, зможете зрушити це питання з мертвого місця». Показав пан Прохорчук один новий транспортний засіб, кошти на придбання якого знайшли на підприємстві – легкий екскаватор, придбаний за 500 тис. грн.
Стратегічним бачення розвитку підприємства продемонструвала директор Валентина Малютіна: «Тут, на території автогосподарства, є достатньо землі для будівництва нової котельні. Збудувавши її ми зможемо позбутися проблеми нинішньої котельні на Карбишева. Нова котельня не буде такою потужною і громіздкою, бо реальна потреба є значно меншою. ЄБРР вже засвідчив готовність співфінансувати будівництво такої котельні. Слово за міською владою»
ДКП «Луцьктепло» вже не один рік демонструє жагу до розвитку з думкою про добробут лучан та працівників, показуючи реальні результати. Час і міській владі на лише на словах, а на ділі, не частково, а повністю, продемонструвати здатність до стратегічного розвитку міста, яке ми всі любимо – Луцька.
P.S. А вже сьогодні підрядник, французька компанія «ЕНЕРТЕКС» поставила на склад підприємства першу партію насосного та іншого обладнання для виконання реконструкції наступних 9 котелень за Контрактом «2Б «Реконструкція Котелень».
Репортаж підготував прес-секретар ДКП «Луцьктепло»,
людина, поруч з якою треба бути обережними у висловлюваннях, бо все запише,
Антон Безносиков.
Опалювальний сезон може зупинитись незалежно від погоди |
Всі права захищені © ДКП «Луцьктепло»